Догнати Америку!

Знаковим для українського чоловічого баскетболу можна вважати 1954 рік. Саме тоді В. О. Шаблінський розпочав роботу з командою СКІФ, основу якої стовідсотково складали студенти Київського інституту фізкультури.

Ця виняткова особистість віддала баскетболу все своє яскраве життя без остатку. Самодисципліна, самовіддача, висока вимогливість до себе та гравців, націленість на результат, непримиренна боротьба з ледарями та прогульниками, п'яницями - ось його основні риси.

Неодноразово, підкреслюючи високу технічну підготовку українських баскетболістів, він, в той же час, звинувачував деяких тренерів у вузькості мислення, невмінні дивитись у завтрашній день, переймати досвід кращих.

Вже перший вихід на Олімпійські ігри збірної команди СРСР, основу якої складали високотехнічні гравці з Москви та прибалтійських республік, показав відставання нашої головної команди від американців, законодавців мод у сучасному баскетболі. Легко вигравши на Олімпіаді у Гельсінкі в команд Болгарії і Фінляндії, радянські баскетболісти з великими труднощами взяли гору над представниками американського континенту - бразильцями, мексиканцями, чілійцями та уругвайцями. І двічі програли технічним атлетам США, в складі яких були двометрові гіганти, які грали нетрадиційно швидко, широко, комбінаційно.

Цікаво нагадати, що в тій олімпійській збірній США знаходилось п'ятеро атлетів вищих за два метри, в той час, як у команди СРСР лише троє мали 190 см. Якщо наші гіганти О. Глезер з київського СКІФ, Ю. Дегтяр та А. Довгаль з одеського "Буревісника", Я. Круміньш із СКА Рига та В. Ахтаєв з Алма-Ати були мало рухливі, слабо озброєні технічно, то американці показували зразки стрибучості, майстерно володіли м'ячем.

Не можна не відзначити бурхливий розвиток дитячо-юнацького баскетболу. Вже 1947-1948 pp. в Україні на повну потужність працювали дитячо-юнацькі спортивні школи, де були відділення баскетболу. Київ, Одеса, Харків, Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Житомир, Чернігів, Черкаси, Вінниця, Полтава, Кременчук, Львів, Чернівці - географія дитячо-юнацького баскетболу була досить широкою і обіцяла гарні ужинки.

У Києві варто відмітити таких тренерів, як О. Петров, Ф. Добрийвечір, М. Замков, О. Білий, І. Зільберберг, К. Басмаджан, в Одесі - Я. Захаржевський, С. Чернецький, В. Кудряшов, О. Глебов, М. Заремба, у Харкові - І. Віденський, В. Лелюк, В. Бабушкін, В. Басов, С. Коровай, Ю. Соткін, Р. Зак, С. Чебішев, у Дніпропетровську - К. Медведев, М. Говорунов та I. Май- злін, Миколаєві - I. Фурман, В. Плешаков, С. Барг, Е. Епштейн, у Сумах - М. Хавкін, М. Кривошеєв, В. Наухацький та В. Галевич, Черкасах - А. Коженко, В. Гудков, Г. Данилов, в Запоріжжі - П. Драган, І. Ребристий, О. Компанієць.