1935 року була затверджена єдина Всесоюзна класифікація, аз 1937 року розроблені нормативні вимоги з 10 видів спорту, в тому числі із спортивних ігор. Для спортивної еліти встановлювались звання майстрів спорту, інші виборювали звання розрядників. Нагадаємо, що ніде у світі такого поділу не існує.
Статистики того року нарахували в Україні 15 тисяч баскетболістів. Невпізнанно зріс і клас гри. Жити за старими правилами стало не можливим. Передові тренери вимагали зміни правил гри, переходу на нові рейки, приєднання до Всесвітньої федерації.
В українському журналі "Спорт" № 10 за жовтень 1937 року була надрукована стаття тренера-інструктора київського Палацу піонерів, судді республіканської категорії Макса Хазановича "Правила з баскетболу в СРСР і Франції". В ній автор, спираючись на аналіз правил, стверджував, що в країні, яка успішно будує комуністичне суспільство, баскетбол нібито менш цікавий, не такий швидкий і динамічний, ніж в одній з країн колишньої Антанти - Франції. Від арешту його врятувало хіба тільки те, що на той час в пресі ширилась критика на адресу консервативних чиновників Всесоюзної ради фізичного виховання і спорту, які не бажали вносити зміни у правила гри, не бачили в цьому нічого позитивного.
Про Макса Хазановича казали, що він "тримав" у своїх руках весь дитячо-юнацький баскетбол Києва. За його прикладом працювали Палаци піонерів у інших містах. Він без втоми поширював на усі території правила змагань, писав методичні посібники, брошури, виносив на обговорення громадськості найболючіші проблеми розвитку баскетболу.
Справедлива критика ентузіастів баскетболу на недосконалість правил гри була почута лише через кілька років.
У 1938 році в СРСР присвоювали звання "майстер спорту". Серед 16 перших баскетболістів-москвичів, ленінградців і тбілісців була і трійця одеситів. Почесні значки отримали Семен Шпитальний, Федір Футерман і Олександр Глебов. їхня команда ЛДО, простіше "Лісодеревообробка", перша в Україні і одна з дев'яти в Союзі стала називатись командою майстрів. Це засвідчила постанова Всесоюзного комітету по фізичній культурі і спорту від грудня 1938 року.
Перед самою війною Федір Футерман і Олександр Глебов стали першими в Україні заслуженими майстрами спорту. Серед жінок це звання отримала київська динамівка Галина Факторова.
Самобутня команда ЛДО залишила по собі яскравий слід в українському баскетболі. Середній зріст гравців сягав 182 см. Вони були одним цілим монолітним колективом, досягли високої зіграності, взаєморозуміння. Задній захисник Л. Пілін пильно контролював свій щит, не лякався силової боротьби, вмів давати точні паси через весь майданчик. Передній захисник С. Шпитальний був цупкий і рухливий, часто підключався до нападу. Він володів унікальним кидком однією рукою з підкручуванням м'яча, як казали "по-одеські". Ф. Футерман влучно кидав по кільцю з середніх відстаней. Підкорзинник М. Шикер бездоганно виконував штрафні кидки. О. Глебов володів напівгаком у русі. К. Перельман вже у 1938 році кидав однією рукою у стрибку. Н. Капнер влучно кидав двома руками з-за голови.
Комментариев нет:
Отправить комментарий